Поради лікаря: Сезон скарлатин

Скарлатина – захворювання, що викликається бактеріями стрептококами. Для хвороби характерна сезонність. «Комфортно почувається» інфекція саме в осінньо-зимовий період. Проте в цьогорічному  сезоні хвороба, як ніколи – активна. Якщо раніше скарлатина реєструвалася виключно в поодиноких випадках, так як не є контагіозним захворюванням ,  то в цьому році вона часто проявляється  по  декілька випадків в одній сім’ї чи дитячому колективі.

Діти хворіють на скарлатину частіше у віці від одного до дев’яти років. Незважаючи на те, що скарлатина піддається лікуванню антибіотиками, вона лишається небезпечним захворюванням для дітей. Все через те, що при цій інфекції можуть розвиватися ускладнення – мікробні токсини  вражають серце, нирки, суглоби ,викликають сепсис.

Збудник захворювання при кашлі, чханні, розмові разом з краплинками слини, харкотиння та слизу попадає від хворого в оточуюче середовище, а звідти в дихальні шляхи здорової людини, викликаючи патологічні зміни. Крім того, мікроби можуть проникати контактно при поцілунках, а також через речі, з якими стикався хворий. Факторами передачі можуть бути іграшки, посуд (особливо ложки,виделки,чашки), рушники, постільна білизна. Виявлено було, що інфікування  відбувалось при вживанні води з одної пляшки кількома дітьми.  Джерелом зараження скарлатиною можуть бути і хворі ангінами, бешихою, назофарингітами, стрептодермією. Небезпечним, в плані епідемічного поширення захворювання, є й здорові носії інфекції, які складають 20,0% від населення.         

 Хворий небезпечним для оточуючих стає з моменту появи перших проявів хвороби і залишається заразним увесь час на протязі хвороби і навіть деякий час після одужання , через що дитину, яка перенесла скарлатину, за вказівкою лікаря, допускають до відвідування дитячого колективу не раніше двадцяти двох днів від початку захворювання.

Які ж перші ознаки скарлатини?

Ця хвороба завжди починається раптово з підвищення температури тіла , болю в горлі, висипань та іноді блювання. Але скарлатина іноді протікає непомітно,   а висип буває короткочасним. Такі випадки особливо небезпечні  щодо поширення хвороби, бо хворі з такими легкими формами лишаються нерозпізнаними і можуть заражати інших дітей.         

Хворі на скарлатину повинні лікуватися тільки під наглядом лікаря, навіть при найлегшому перебігу хвороби. Тільки медичний працівник визначить чи потребує хворий стаціонарного лікування, чи може перебувати вдома. В домашніх умовах хворого , при можливості , необхідно помістити в окрему кімнату. Хворому треба виділити окремий посуд , який мити окремо від інших членів сім’ї.      

Так як специфічної профілактики скарлатини не існує, то з метою захисту дітей слід своєчасно лікувати захворювання носоглотки, особливо хронічні,  також  оберігати здорових дітей від контакту з хворими. Необхідно дбати про те, щоб Ваша дитина більше перебувала на свіжому повітрі, раціонально харчувалася, займалася фізкультурою та спортом. Важливо загартовувати дитину, адже міцний, здоровий організм менш сприятливий до скарлатини

Отож звертаємо увагу, якщо у Вас, чи Ваших дітей, рідних з’явився , бодай один із симптомів, що не виключає інфекційного захворювання: підвищилася температура тіла, з’явилися катаральні явища, болі в горлі, висипання, розлади зі сторони шлунково-кишкового тракту тощо  - ні в якому разі, не займайтеся самолікуванням, звертайтеся за медичною допомогою, щоб своєчасно зупинити  хворобу на ранніх її стадіях

Під час лікування скарлатини  важливо дотримуватись суворого постільного режиму і всіх рекомендацій лікаря.